Історії

«Ми мусили знайти ліки для своїх пацієнтів»: як в Охтирці допомагали людям, які лікуються від наркозалежності

«Ми мусили знайти ліки для своїх пацієнтів»: як в Охтирці допомагали людям, які лікуються від наркозалежності
|||| |||| ||||

Охтирка. Бої за місто розпочалися 24 лютого. Далі — довга й страшна вервиця подій: обстріли армією рф житлових кварталів і дитячого садочку, скидання вакуумних бомб на військову частину, бомбардування ТЕЦ, авіанальоти, розстріляні мирні жителі.

Паралельно — бої за життя пацієнтів: бої місцевих медиків за травмованих, за постраждалих на пожежах, бої за сердечників, за лежачих, залежних тощо. 

Наркологічне відділення Охтирської центральної районної лікарні. 40 пацієнтів замісної підтримуючої терапії, життя яких напряму залежить від прийому препаратів ЗПТ. До війни їх маршрут був простим — щодня або раз у кілька днів вони отримували своє дозування ліків, приймали їх за схемою й жили звичайним життям. 

24 лютого, коли почався повномасштабний наступ росії на Україну, все змінилося. 

Історія про те, як в перший місяць війни допомагали людям, які лікуються від наркозалежності в Охтирці — далі.

— Там стріляють, там бомблять, а тут ми — видаємо препарати. Вхідні двері відкрили, по одному запустили. Бігом-бігом, і все під бомбардуваннями. 

Світлана Бондаренко — лікарка-нарколог. На цій посаді в Охтирській лікарні вона працює з 1987 року. До цього 12 років працювала невропатологом. Із весни 2022 року вона також надає психосоціальний супровід пацієнтам ЗПТ у рамках проєкту громадської організації “Клуб “Шанс”.

IMG 7009

Замісна підтримувальна терапія — це державна програма медикаментозного лікування людей із психічними та поведінковими розладами, які з’явилися через уживання опіоїдів. Світлана розповідає, коли розпочалася повномасштабна війна, препаратів замісної терапії в Охтирці залишалося на кілька тижнів. До війни лікарня отримувала препарати з розрахунком на місяць. 

— Охтирка була під жахливими обстрілами та майже щоденними бомбардуваннями. Люди були в стресі та страху за своє життя. У пацієнтів ЗПТ були ж додаткові переживання — залишитися без препаратів замісної терапії. Я, в міру сил, консультувала їх і підтримувала зв’язок. Загалом, робили все можливе, щоб стабілізувати їх психоемоційний стан.

Про те, що перші тижні війни були вкрай складними, говорить і медична сестра кабінету ЗПТ Юлія Бойко.

IMG 7033

— Клієнти звикли отримувати препарати на десять днів. Це давало їм відчуття стабільності. Вони знали, що наступний день буде з ліками.

Юлія додає — різке переривання прийому препаратів, якими лікують наркозалежність, викликає комплекс проблем. “Пацієнти стають агресивними, з’являються розлади сну й харчування. Якщо людина не отримує ліки, вона може почати шукати наркотичні засоби. А це — ін’єкційне вживання, що тягне за собою ризики зараження ВІЛ і вірусними гепатитами. Окрім цього — перехід на вуличні наркотики — це ризики передозування. Тож знайти ліки для своїх пацієнтів ми мусили”. 

— Безумовно, одне із основних завдань було забезпечити їм доступ до медикаментів, наскільки це було можливим у тій ситуації, — підкреслює лікарка. 

MyCollages 18

Так як виїзди до Сум і сам обласний центр були блоковані російськими військовими, більшу частину охтирських пацієнтів ЗПТ перенаправили до Полтави та Полтавської області. Для цього медики й працівники громадської організації “Клуб “Шанс” із Охтирки й Сум, а також фахівці БО БФ "Всеукраїнське об'єднання людей із наркозалежністю" консультувалися з медиками з Полтави, щоб ті прийняли людей і видали препарати згідно схеми. 

Один із пацієнтів самостійно дістався з Охтирки до Сум, щоб отримати своє лікування. У телефонному режимі йому допомагала соціальна працівниця "Клубу "Шанс" і регіональна представниця БО БФ "ВОЛНА" Яна Дейнека та лікарі з обласного центру. Врешті, він отримав пігулки й повернувся додому попри обстріли. 

Ще одна людина, яка приймала ЗПТ в Охтирці, виїхала закордон.

У березні, коли з’явилася перша можливість забезпечити лікарню замісною терапією, лікар кабінету ЗПТ машиною доїхав до обласного центру й отримав партію медикаментів. 

— Сьогодні пацієнти ЗПТ отримують препарати за довоєнним графіком. Ми контролюємо їх стан, проводимо додаткові обстеження на ВІЛ і вірусний гепатит, консультуємо та інформуємо стосовно програми, — додає лікар-нарколог. 

Наразі до Охтирського кабінету ЗПТ повернулися майже всі пацієнти, які були в евакуації, або отримували препарати в інших лікарнях. Медичний заклад забезпечений ЗПТ на кілька місяців наперед.

Діяльність щодо забезпечення соціального супроводу пацієнтів ЗПТ здійснюється в рамках напряму «Психосоціальний супровід пацієнтів замісної підтримувальної терапії (ЗПТ)», який реалізується за фінансової підтримки МБФ «Альянс громадського здоров’я».